Педагогічні читання

Лариса Кравченко,

методист Лубенського районного методичного центру,

0507575574@ukr.net

Актуальність педагогічних ідей М.В.Остроградського

 та сучасні тенденції розвитку освіти України

Анотація: Звернення до спадщини М.В. Остроградського спричинене, по-перше, усвідомленням величі й самобутності постаті українського вченого-педагога; по-друге, важливістю його наукових ідей і досвіду для розвитку світової наукової думки; по-третє, наявністю зв’язків між педагогічною діяльністю вченого й актуальними проблемами сьогодення.

Ключові слова: М.Остроградський, моделі, малюнки, синоптичні таблиці, педагогічні ідеї.

Аннотация: Обращение к наследию М.В. Остроградского вызвано, во-первых, осознанием величия и самобытности личности украинского ученого-педагога; во-вторых, важностью его научных идей и опыта для развития мировой научной мысли; в-третьих, наличием связей между педагогической деятельностью ученого и актуальными проблемами современности.

Ключевые слова: М.Остроградский, модели, рисунки, синоптические таблицы, педагогические идеи.

Summary: Appeal to the creative heritage of MV Ostrogradskii caused, first, a recognition of greatness and originality figure Ukrainian scientist and educator; Second, the importance of his scientific ideas and experience to the development of world scientific thought; Thirdly, the link between academic teaching and urgent problems of today.

Keywords: M.Ostrohradskyy, models, drawings, synoptic table pedagogical ideas.

У спадщині  видатного математика М.В.Остроградського ( 1801-1862 рр.) багато педагогічних ідей, які не втратили актуальності й сьогодні.

Тому метою дослідження є виявлення  й систематизація провідних педагогічних ідей М.В. Остроградського, проаналізувати й теоретично узагальнити зміст його діяльності, здійснити актуалізацію провідних педагогічних ідей та діяльності педагога в контексті модернізації національної системи освіти.

Загальнопедагогічні погляди М.Остроградського найповніше викладені в роботі «Роздуми про викладання», надрукованій 1860 р. у співавторстві з французьким математиком І.Блумом. Практичну цінність цієї книги складають поради батькам, учителям, керівникам навчальних закладів щодо удосконалення математичної освіти молоді.

Найбільш актуальні ідеї авторів стосуються педагогічних умов організації ефективного навчального процесу школи. Серед сформульованих вченими завдань математичної освіти варто сьогодні назвати такі: формування наукового мислення молоді; прищеплення учням інтересу до предмета; розвиток у них самостійного мислення; виховання переконаності в суспільній значущості наук і необхідності практичного використання знань в інтересах добробуту держави. За переконанням М.Остроградського та І.Блума, викладач (учитель) повинен будувати навчання не на механічному запам’ятовуванні, а на розвитку особистості учня, боротись із формалізмом, викладати навчальний матеріал у найдоступнішій формі, широко пов’язувати викладання математики з життєвою практикою учнів, дотримуватись системи в роботі, широко застосовувати наочні посібники (моделі, малюнки, синоптичні таблиці), різноманітні мнемонічні прийоми, здійснювати об’єктивний і систематичний контроль знань учнів із вивчених тем [5].

У книзі «Роздуми про викладання» автори аргументовано доводять, що для забезпечення успішності математичної освіти молоді викладати елементи наук треба у найбільш простому, доступному вигляді, такому, що враховує вікові особливості сприймання й пам’яті школярів. У змісті навчальних дисциплін не повинно бути сухого, відірваного від життєвого досвіду дітей теоретизування та незрозумілих визначень. Навіть теоретичні знання найвищого ступеня абстракції мають бути підпорядковані вимогам успішної майбутньої професійної діяльності людини. М.Остроградський говорив: «Підготуйте спочатку інженерів, викладачів, фабрикантів, хліборобів; серед них знайдуться люди, які будуть окрилені науковим ентузіазмом і з бажанням присвятять себе глибоким дослідженням...» [5, с. 47].

Як підкреслював видатний вітчизняний математик, організація вивчення в школі точних наук досягає дві соціально значущі цілі: «з одного боку ... мати людей корисних і з досвідом у всіх галузях діяльності цивілізованих народів. З іншого боку, ... мати вчених, які продовжать абстрактні дослідження...» [5. с. 53].

Ця педагогічно цінна ідея знайшла реалізацію в сучасних умовах у новій парадигмі особистісно орієнтованої освіти. Творчо розвиваючи геніальні передбачення М.Остроградського, І.Якіманська виділяє три моделі особистісно-орієнтованої педагогіки:

соціально-педагогічну (спрямовану на виховання учня - носія масової культури); предметно-дидактичну (що передбачає предметну диференціацію, яка забезпечує індивідуальний підхід до учнів у навчанні); психологічну (спрямовану на корекцію індивідуальних пізнавальних можливостей школярів). [7,с.32].

На сучасному етапі модернізації освіти України пріоритетом визнається реалізація здібностей, інтелектуального, духовного і творчого потенціалу особистості, вироблення в молодих людей стійких механізмів самонавчання, самовиховання і саморозвитку. Завдання сучасної загальноосвітньої школи - гарантувати досягнення учнями запланованих результатів навчання, надати допомогу тим учням, хто хоче знати більше, зокрема шляхом застосування вчителем на уроках додаткового матеріалу, який розширює та поглиблює відомості з теми, що вивчається.

Завдання навчальних закладів нового типу (ліцеїв, гімназій та ін.) - створити умови для творчої навчальної праці учнів (проведення навчальних досліджень, робота над навчальним проектом, участь у роботі Малої академії наук). Сьогодні більшість учителів для реалізації ідей особистісно орієнтованої освіти активно використовують науково-методичну систему різнорівневого навчання математики А.Капіносова, авторську технологію творчого навчання В.Тристана, елементи вальдорфської педагогіки, методики М.Монтессорі, різні форми колективної діяльності (робота в групі, парі в поєднанні з індивідуальним виконанням окремих завдань), а також створюють ситуації успіху, коли учень суб’єктивно визначає результат власної праці як успіх. Досягнення сучасних учителів у сфері творчих методичних пошуків можуть служити яскравим підтвердженням справедливості ідей М.Остроградського та І.Блума відносно необхідності оволодіння вчителями перспективними методами освіти та виховання.

На сучасному етапі розвитку школи активно впроваджуються вчителями опорні конспекти (В.Шаталов), зошити з друкованою основою (М.Волович), міні-підручник (А.Фурман), мета яких допомогти учням засвоїти головне (означення, властивості, теореми та ін.) у матеріалі, що вивчається, сформувати в школярів уміння аналізувати, порівнювати, висувати гіпотези, застосовувати знання у нестандартних ситуаціях. Ці нові засоби навчання є продовженням ідей, які М.Остроградський висував ще понад сто п’ятдесят років тому, впроваджуючи для закріплення засвоєного та систематизації і узагальнення знань синоптичні таблиці. «Ми радимо використовувати синоптичні таблиці, - писав він. - Це дуже короткі резюме того, що вони [школярі] знають. Візьмемо, наприклад, геометрію: на середині сторінки синоптичної таблиці знаходяться основні фігури, розміщені методично й упорядковані у прямокутній рамці. Навколо цієї рамки наведені формулювання визначень, розміри плоских фігур і найбільш простих тіл. І все це - щоб назавжди закріпити у пам’яті засвоєне на першому ступені геометричної освіти» [5, с. 53].

Досвід М.Остроградського, неодноразово підтверджений висновками психологів, свідчить, що дитина, яка має перед очима першу таблицю, двічі чи тричі власноруч переписану, потім відновлену по пам’яті олівцем чи чорнилом на грифельній або чорній дошці, назавжди запам'ятає те, що вона вчила. Такі таблиці М.Остроградський та І.Блум пропонували і для використання на уроках арифметики, тригонометрії, фізики, хімії.

М.Остроградський був глибоко переконаний, що для розвитку в дитини пізнавального інтересу, прищеплення учневі смаку до навчання, доцільно не тільки вводити в зміст навчання додаткову наукову інформацію, але й знайомити школярів з біографіями людей, які рухали вперед науку і розвивали мистецтво. Слід зауважити, що ці ідеї вже достатньо реалізовані. Так, у підручниках із математики є історичні відомості про видатних вчених-математиків, їх наукові праці, вплив теоретичних і прикладних математичних досліджень на розвиток інших наук. Учителі прагнуть ширше використовувати матеріал з історії науки для доведення того, що математика - це не абстрактна, відірвана від життя наука, і що за допомогою чисел можна “розум привести до порядку, і різні земні явища упорядкувати відповідно до чисел, відкриваючи тим самим гармонію явищ”.

Таким чином, і в наші дні методичні праці М.Остроградського не втратили свого значення як першоджерело подальших численних досліджень у галузі педагогіки та методики викладання математики. Можна з упевненістю стверджувати, що педагогічні ідеї М.Остроградського знайшли своє творче продовження. Серед основних пріоритетів визначено такі: особистісна орієнтація освіти, цілісне відображення компонентів математичної науки в шкільному змісті математичної освіти; реалізація методичною системою навчання основних функцій математичної освіти; забезпечення наступності змісту та вимог щодо його засвоєння між базовими компонентами дошкільної освіти, початковою, основною та старшою школою; орієнтація на інтегровані курси математики; приведення обсягу і складності змісту у відповідність із віковими можливостями учнів; посилення практичної і прикладної спрямованості навчання математики; використання у процесі навчання математики нових педагогічних технологій, про що свого часу замислювався і що намагався втілити у власній викладацькій діяльності видатний педагог М.Остроградський.

Література

1.                       Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. - X.: Скорпіон, 2000. - 120 с.

2.                       Волович М.Б. Наука обучать. - М.: Linka - Press. 1995. - 280 с.

3.                       Волович М.Б. Математика без перегрузок. - М.: Педагогика. 1991. - 144 с.

4.                       Кропотов А.И., Марон И.А. М.В. Остроградский и его педагогическое наследие. - М.: Учпедгиз.. 1961. - 204 с.

5.                       Остроградський М.В., Блум І.А. Роздуми про викладання //Пост. Методика. - №2(12). - 1996. - С. 45-54.

6.                       Педагог за партой. Непрерывность образования. /Под редакцией Кузнецовой А.Ф., - Харьков: 1992. - 120 с.

7.                       Пехота О.М. Освітні технології. - К.: А.С.К., 2001. -256 с.